Микола Куліш. Портрет для кабінета українскої мови та літератури

 Микола Гурович Куліш  (1892-1937) драматург    Творець модерної драми Драматург-новатор Розстріляне відродження Народився 6 грудня 1892р. у с. Чаплинці у родині батрака-селянина. Рано втратив батьків. Навчався в Олешківському міському училищі та в чоловічій гімназії. Із притулку забрала родина Невелів. Закохався у Антоніну Невель та згодом одружився на ній. 1913р. — написав першу п’єсу «На рыбной ловле». Навчався у Новоросійському університеті, але був мобілізований до царської армії. У 1915р. тяжко поранено під Смоленськом. У 1918р. організував «Просвіту» в Олешках і почав писати роман «Трохим Леміш». За часів революції симпатизував соціалістичній партії. У 1919р. стає членом Дніпровського політвиконкому й завідувачем управління народної освіти. Стає відомим завдяки постановці драми «97» Г. Юрою. З 1925р. поринає у літературну творчість. Спочатку член «Гарту», потім стає президентом ВАПЛІТЕ. Редагує журнали «Червоний шлях» і «Літературний ярмарок». Член «Політфронту» та очолює УТОДІК (Українське товариство драматургів і композиторів). У літературній дискусії поділяє позицію Хвильового. У 1927-1933р. він, знаний драматург, починає розчаровуватись у новій владі, співпрацює з театром Леся Курбаса «Березіль». 1934р. — звинувачено в буржуазному націоналізмі. Присудила до 10 років ув’язнення  на Соловках, хоча і був тяжко хворий туберкульозом. В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.