Андрій Малишко. Портрети письменників та поетів

Андрій Малишко цікаві факти Народився 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, біля Києва в багатодітній родині. Він був наймолодшою, одинадцятою дитиною в сім’ї.

 Найвідоміший його твір «Пісня про рушник» було покладено на музику відомого Платона Майбороди. Він став настільки популярний, що твір було перекладено на 35 мов світу Закінчив літературний факультет в Київському інституту народної освіти. Ним опікувався Максим Рильський, який вбачав у хлопцеві великий літературний талант. Вони разом читали вірші, разом виступали на заводах і фабриках, разом виїздили на полювання і рибалку. 

За все своє життя він видав аж 40 збірок 31 жовтня 2003 року Національним банком України було випущено в обіг 2-гривневу пам’ятну монету, присвячену поету Красень, улюбленець жінок, Андрій Малишко ніколи не мав особистого щастя. Коли він пішов на війну, в нього була дружина Даша і маленька донька Валентина. Він писав їм полум’яні листи, а коли повернувся з війни,  одружився з Майєю Федоровою. Але швидко минуло замилування золотою дівочою косою, диханням молодості і красою, вийшло, що Андрію з Майєю говорити ні про що. 

1959 року в нього з’явилася третя дружина — поетеса Любов Забашта Він любив добру компанію, чарку і гру в карти — в “дурня”. Коли програвав — бурхливо сердився, і слів не вибирав. Дружба зв’язувала Малишка із співаком Іваном Козловським. Остап Вишня ставився до Андрія як до сина. Олександр Довженко вгадав пісенний дар Андрія і доручив ще молодому поетові написати пісню для фільму «Щорс». З того часу добрі відносини їх міцніли. добра дружба була і з О. Фадєєвим, М. Шолоховим, О. Твардовським. Малишко, хоч розмовляв і писав тільки українською мовою, російську літературу любив та поважав, стверджуючи, що «вона допомагає йому жити і творити». 

Отримав Сталінську премію за поему «Прометей» у 1947 році. Потім отримав ще одну таку нагороду за свою збірку «За синім морем» у 1951 році. Також був лауреатом Шевченківської премії за збірку «Далекі орбіти» в 1964 році. 

Згодом отримав Державну премію СРСР за збірку «Дорога під яворами» у 1969 році Він є автором текстів до таких фільмів як: «Макар Нечай» (1940 рік ) та «Богдан Хмельницький» (1941 рік), «Роки молодії» (1942 рік) та «Щедре літо» (1950 рік), «Долина синіх скель» (1956 рік)  та «Таврія» (1959 рік), «Чорноморочка» (1959 рік ) та «Абітурієнтка» (1973 рік) Андрій Малишко є автором сценаріїв до таких кінокартин як: «Навіки з російським народом» (1954 рік ), «Квітуча Україна» (1961 рік) та  «Ми з України» (1962 рік).

 Помер Андрій Малишко 17 лютого 1970 року від інфаркту та інсульту у Феофанії. Похований на Байковому кладовищі у Києві